Анастасія Пятак

“Казати те, що не очікував від себе навіть подумати”

Є момент, коли втома від власної втечі стає більшою за страх зупинитися. Коли щось всередині тихо, але наполегливо просить: подивися. Саме для цього моменту і є терапія.

Я не поспішаю до відповідей. Мені цікавіше те, що ховається між словами — патерни, які давно стали звичними, але вже не служать; слова, які чекають, що їх нарешті почують.

Працюю еклектично: спираюся на EMDR, елементи КПТ, ДБТ, АСТ, арт-терапії та психодинамічного підходу. Адже кожна людина приходить зі своїм рельєфом, і інструмент має відповідати місцевості, а не навпаки.

Маю досвід роботи з людьми, які несуть наслідки війни, втрати, вимушеного переміщення, тривалого стресу і тихих криз, які зовні майже непомітні. Працюю також з людьми похилого віку — з особливою увагою до тих, кому потрібен не поспіх, а присутність.

Для мене терапія — це не про те, щоб “впоратися і рухатися далі”. Це про повернення до себе. Про відновлення внутрішньої опори, контакту з власними почуттями — можливо, вперше або вперше без осуду. І про те, щоб поступово відчути своє життя своїм.