Марина Кузьмин

У 2015 році я вперше зіткнулася з наслідками бойової травми у ветеранів — і ще не знала, що це стане справою всього мого життя. Тоді я зрозуміла одну річ: класичної психологічної підготовки катастрофічно замало, щоб дійсно допомагати людям, які пройшли війну. З того моменту моє навчання не зупиняється й досі. До базової освіти практичного психолога додалася спеціалізація в клінічній психології та терапії травми (Міжнародний інститут післядипломної освіти, 2023–2025) — коли масштаб болю від повномасштабної війни зробив зрозумілим: старих інструментів мало, потрібні хірургічно точні. Одним із таких інструментів для мене стала EMDR-терапія — метод, який дозволяє психіці нарешті «перетравити» те, що застрягло в тілі й пам’яті, коли слів для цього просто немає. Зараз я продовжую навчання за напрямком КПТ в університеті SWPS у Польщі.

Мій практичний досвід — понад 10 років і понад 6000 персональних історій. На даний момент я працюю в Medevac Hub Jasionka (PCPM) психологом-психотравматологом безпосередньо з людьми, які пройшли бойові дії, поранення, евакуацію, втрату побратимів. Я бачу гострий стрес у перші дні після події — і бачу, як він перетворюється на ПТСР, якщо його вчасно не підхопити. Працюю з контузійними станами, із «заціпенілим тілом», коли психіка ще не дозволила собі відреагувати на пережите. І добре знаю «невизначену втрату» — той вид горя, який ще не має слів, бо втрата не має чіткої форми й завершення.

Паралельно з практикою я викладаю в університеті WSIiZ.

Кожна історія в моїй роботі — окремий досвід, зітканий із болю, мужності та жаги до життя. Я торкаюся цих історій обережно, тому що знаю: за кожною цифрою в статистиці стоїть жива людина, яка знайшла в собі сміливість прийти і сказати: мені важко, допоможіть мені знову навчитися жити. Я не обіцяю швидкого результату. Але я точно знаю одне: навіть після найтемнішого досвіду в житті лишається простір для сили. Моя робота — бути поруч: іноді бути навігацією, а іноді мовчазним слухачем, готовим розділити те, чого не видно на жодному рентгені чи КТ.